БУТИРАТ вода kraken онион Белореченск

А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.

Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.

Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.

Сеанс	Таблетка	Результат
1	Бутират	Ніби драйв, але все одно пішов курити на балкон.
2	Фентанил	Почав кумедно хропіти і ніяк не зміг відкрити очі.
3	Кокос	Просто троллінг, він же просто цукерка. Зрозумів це аж після.

Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!

Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!

На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.

Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.

Чувачки, эксперимент, который я недавно прожил, просто сносит крышу! И не говорю я здесь о шутках. Я решил закинуть закладку, взять шмыгнуть немного бутирата и отправиться в бар, где собиралась моя компанюха. Я совсем не наркоман, просто захотелось повеселиться немного по-взрослому. Но, братцы, как только я подсадился на эту анашку, все поплыло. Скажу я вам, что шмалюги, которые это все придумали, точно не были в своем уме. Но давайте оставим все позади и перейдем к самому смешному случаю вечера. Пришел я в бар, оформил заказ на коктейль и начал вживаться в атмосферу. В этом месте был установлен настоящий караоке-аппарат, и все, кто хотел, могли исполнить свою любимую песню. Ну я, конечно, не упустил шанс показать свой талант. И тут началось! Я включил аппарат, выбрал песенку и начал петь душой. Но мои голосовые связки, оказывается, подсадилися на анашку и, братцы, залетели в космос. Я орал так, будто в меня влили литр керосина. Весь бар замер, люди повернулись ко мне, и начали свистеть, апплодировать и кричать "Еще, еще!". Я, конечно, был в шоке и не понимал, что происходит. Но душа требовала петь, и я не мог остановиться. Чуть ли не на половину ночи я продолжал разрывать барабаны своими нотками. Уже и коктейли закончились, и мне все равно было. Никто не мог сравниться со мной. Все уважительно относились к моим талантам и давали мне свою поддержку. Весь бар перешел в раж, и это было потрясающе. Я чувствовал себя королем всех тусовок, и никакая анашка не могла победить меня. Но настало время отключаться. Когда я спохватился, понял, что уже утро, и пора валить домой. И тут началась настоящая драма.

Я пришел к себе в подъезд, и моя подруга, таблеточник, уже ждала меня на лестничной клетке. Она вся в слезах, и глаза у нее покраснели от плача. Я подходил к ней, и она начала орать на всю лестницу: "Куда ты шел, дебил?! Ведь у тебя была одна задачка - не пить и не шмыгать!"

Я стал объяснять ей, что у меня не было задачи, и что я просто хотел забыться немного. Но она была непреклонна. Она угрожала разорвать нашу дружбу и кинуть меня на холод улицы. В итоге мы закончили этот чудесный вечер скандалом и криками. Анашка снова подвела меня и превратила в настоящего наркомана. Но, друзья, я смотрю на все это с юмором. Ведь какая у меня история! Мораль сей басни проста - не подсаживайтесь на анашку и не орите караоке, если вам это не свойственно. Будьте собой, будьте веселыми и не бойтесь смешить окружающих без никаких наркотиков и алкоголя. А может быть, это все спланировала фольга вместо моего мозга? Ну, кто знает...